Літературно-музична імпреза "Я житиму сльозою серед співів"

18 березня в Житомирській обласній універсальній науковій бібліотеці імені Олега Ольжича відбулася літературно-музична імпреза «Я житиму сльозою серед співів», яка стала щирою та професійною присвятою подвійному святу — дню народження Лесі Українки та Всесвітньому дню поезії.

Модераторами заходу стали керівниця відділу україніки Галина Давидовська та викладачка нашого коледжу Наталя Ярошинська. Головний акцент заходу був зосереджений на музичній природі слова поетеси, адже більшість творів прозвучали саме як пісні та романси.

Завдяки участі студентів та викладачів Житомирського музичного фахового коледжу ім. В. С. Косенка, а саме здобувачів освіти ОПП "Спів" класу викладачів заслуженої артистки України Ольги Карпович та Олександри Талько захід перетворився на живий концерт, де поезія отримала нове дихання через мелодію.

У виконанні Поліни Романюк, Олександри Мегедь, Анни Голубенко, Олександри Талько, Марії Смалюк (концертмейстери Вікторія Даценко та Ірина Павлоцька) прозвучали такі твори: "Стояла я і слухала весну", " Місяць яснесенький", "Дивлюсь я на яснії зорі", "Вже сонечко в море сіда".

Виконавцям вдалося тонко передати складну ритміку та внутрішню музикальність текстів Лесі: від крихкої лірики до потужного драматизму. Кожна композиція, покладена на музику, звучала як окрема сповідь, де інструментальний супровід і вокал не просто доповнювали слова, а ставали їхнім емоційним продовженням.

Ведуча заходу Єлизавета Лозова прочитала поезію "Як я люблю оці години праці..." у супроводі учня студії педпрактики Дмитра Сальви, який виконав "Місячну сонату" Л. В. Бетховена.

Особливо вразило, як виконавці відчули дух поетеси — без зайвого пафосу, але з глибокою повагою до кожної ноти. Це був той випадок, коли в стінах бібліотеки класика ожила, а виконання творів, покладених на музику, вкотре довело: поезія Лесі Українки — це універсальна мова, яка найкраще звучить саме через мелодію.

Участь фахового коледжу підняла захід на рівень академічного концерту. Викладачі вкотре продемонстрували майстерність, яка надихала, а студенти внесли ту необхідну частку юнацького щирого запалу, який робить класику сучасною.

Літературно-музична імпреза залишила по собі відчуття світлого натхнення, об'єднавши два великі мистецтва в єдине гармонійне ціле.