Героїчно загинув наш колишній випускник та колега Поляновський Микола Олегович
Пекучий біль і гіркий смуток війни чорним крилом знову торкнувся Житомирського музичного фахового коледжу ім. В. С. Косенка.
02.08.2024р. героїчно загинув, захищаючи Україну, наш колишній випускник та колега Поляновський Микола Олегович. У нього залишились дружина, донька, батьки.
Народився Поляновський Микола Олегович 05.05.1982 року в місті Житомир.
В 2001 р. закінчив ЖМФК ім. В. С. Косенка по класу кларнета (викладач Фішерман Б.М.). В 2004 р. – Державну академію керівних кадрів культури і мистецтв за фахом «Музичне мистецтво» (музикознавець, експерт). В 2010 р. – Харківський державний університет мистецтв ім. І. П. Котляревського по класу кларнета (викладач І.О. Галь). 2001-2009 р. – соліст, концертмейстер групи дерев’яних інструментів Військового музичного центру сухопутних військ м. Чернігів та соліст академічного симфонічного оркестру «Філармонія» м. Чернігів.
З 2010 р. – викладач Житомирського коледжу культури та мистецтв ім. І. Огієнка та Житомирського музичного училища ім. В. С. Косенка по класу кларнета та саксофона.
Працював в закладах: «Музична школа «Смолянка», «Музична школа ім. Святослава Ріхтера» та Коростишівська дитячя музична школа.
Лауреат Всеукраїнського конкурсу виконавців на дерев’яних духових інструментах «Слобожанський вернісаж» м. Харків.
Засновник та художній керівник джазового колективу «Cristall-Dixie» та ансамблю кларнетистів («В-45»).
З 2010 р. – засновник Міжнародного фестивалю інструментальної музики «Сонячні кларнети», який проводять щорічно у м. Житомир.
Працював солістом ансамблю естрадної музики «Сузір’я-блюз» при Житомирській філармонії ім. С. Ріхтера.
Автор статті про І Міжнародний конкурс «Сонячні кларнети» в м. Житомир (Журнал «Інструментальна майстерня»).
Микола був щирим і товариським, завжди готовим прийти на допомогу та понад усе любив життя. Умів знайти гумор у складних ситуаціях та підтримати своїх колег та студентів. Миколу Олеговича любили та поважали учні та студенти, адже він завжди шукав і пробував щось нове у роботі, щоб не стояти на місці й принести максимальну користь.
Микола Олегович був чесною, прямолінійною та часом впертою людиною, яка жила за принципами, за які він був готовий боротися до кінця. Такі люди заслуговують найвищої похвали і шани.
Коли Миколі Олеговичу прийшла повістка, то він впевнено пішов виконувати військовий обов’язок, не зважаючи на купу факторів, які б могли змінити його вибір. Він був направлений до лав Збройних сил України 10.05.2022 року.
02.08.2024 року головний сержант - командир 1 відділення кулеметного взводу 1 механізованого батальйону військової частини А4941 старший сержант Поляновський М.О. виконував бойові завдання в районі населеного пункту Вовче, Покровського району, Донецької області. В наслідок мінометного обстрілу регулярними військами рф Микола безвісти зник. А 6 грудня побратим повідомив дружині страшну звістку про його загибель.
Ніякі слова не втамують біль, коли з життя йде щира і хоробра людина. Герої не вмирають! Низький уклін і вічна пам’ять...
